DoubleClick проти Overture і AdSense
Як і Google, Doubleclick — це дійсне дитя інтернет-ери. Компанія розглядає ПЗ як послугу, уміє управляти даними і, як зазначено вище, надавала доступ до веб-сервісам задовго до того, як цей термін був придуманий. Проте Doubleclick дуже жорстко обмежена своєю бізнес-моделью. У 90-х вважалося, що веб-сервер — це, перш за все, публікація контента, а не взаємодія; що правлять бал не споживачі, а рекламодавці; що розмір має значення та Інтернет, за великим рахунком, складатиметься з розкручених веб-сайтів, чия популярність зміряна Mediametrix або іншим веб-аудитором.
В результаті Doubleclick з гордістю згадує на власному сайті про «більш ніж 2000 успішних установок» свого ПЗ. Yahoo! Search Marketing (раніше Overture) і Google Adsense в той же самий час обслуговують сотні тисяч рекламних майданчиків.
Overture і Google досягули успіху, тому що зрозуміли концепцію «довгого хвоста» (термінологія Кріса Андерсона) — «колективній потужності маленьких сайтів, які поставляють значущу частину контента». Пропозиція Doubleclick має на увазі підписання офіційного контракту, який обмежує ринок до декількох тисяч великих сайтів. Overture і Google відшукали спосіб розміщення рекламного модуля практично на будь-якій сторінці. Більше того, вони вважали за краще рекламним форматам, орієнтованим на видавців і агентства (банери, поп-апі), менш нав'язливі, прив'язані до контексту і доброзичливіші до користувача текстові рекламні блоки.
Урок Веба 2.0: зробіть упор на призначені для користувача сервіси і алгоритмічну обробку даних, щоб дотягнутися до самих краєчків веба, звертайте увагу не тільки на голову, але й на хвіст.
Недивно, що інші історії успіху Веба 2.0 демонструють нам приблизно ту ж поведінку. Еbay вирішив одиничні транзакції вартістю в декілька доларів між фізичними особами, виконуючи роль автоматичного посередника. Napster (хоча і був закритий із-за проблем із законом) побудував свою мережу, не намагаючись створити загальну централізовану базу даних, але спроектувавши всю систему так, що кожен клієнт ставав також і сервером, сприяючи тим самим зростанню мережі. [Взагалі кажучи, закрити Napster технічно стало можливо тільки тому, що повністю від централізованності творцям сервісу відмовитися не вдалося. — Прим. ред.].