на главную | войти | регистрация | DMCA | контакты | справка | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


моя полка | жанры | рекомендуем | рейтинг книг | рейтинг авторов | впечатления | новое | форум | сборники | читалки | авторам | добавить



№ 15

Баден 10.1.1917

Любий друже!

Насамперед тисяча спасибі за люб’язно надіслані хлібини, які дуже допоможуть мені швидше одужати, а також за Ваш милий лист і цікаві журнали. Я радий, що Каетан здоровий, Боже, даруй йому міцне здоров’я, бо скоро він мені буде дуже потрібний! Я Вам обіцяв, мій любий друже, колись взяти Каетана під свою опіку, — це має статися, пізніше він стане моїм секретарем, моєю правою рукою, на яку я, звісно, вже і зараз можу обпертися. Я тішуся, що зможу скоро відвідати мого Каетана! Мені вже краще, моє одужання відбувається дуже повільно, але все ж просувається; проте я дуже радий Вам повідомити, що за 14 днів набрав 2,5 кілограма! Почуваю себе добре, але професор Візель сказав мені тут ще на 8-10 тижнів залишитись!

Боже, як я Вам заздрю, що Ви поїхали у Пасічну342, я Вам не можу переказати, із яким би задоволенням я до Вас приєднався, побачити цих хоробрих людей, героїв «Маківки»343, як би я хотів їх побачити, яка це була б для мене честь, якщо я зміг би одному з цих героїв потиснути руку! На жаль, ми на великій відстані один від одного, але вірте мені, ті часи, коли ми були у Пасічній, я буду і тут відчувати і згадувати героїв нашої Батьківщини, будь ласка, любий друже, передайте нашим людям мої сердешні товариські та дружелюбні вітання! Часто я згадую мою Україну та наших хоробрих, добрих людей!

Я дуже інтенсивно працюватиму над відомою справою у суботу, 13 числа, я піду до К. відомства344, щоб забрати відомий акт, який я хочу Й[ого] В[еличності] прочитати. Таким чином, вірте мені, я зроблю все можливе для Вас, для країни та для народу, усі ви можете на мене розраховувати. Ваша доля — це моя доля, я буду боротися разом з вами, досягати перемоги, і, якщо це буде потрібно, вмру за вас! Я переконаний, що на моїх співвітчизників я можу розраховувати! У мене постійно перед очима слова: «Ще не вмерла Україна», і ці Тарасові слова скоро справдяться. Ах, любий друже, я знову повторюю — як я заздрю Вам, що Ви поїхали на прогулянку до Пасічної. Як би я тільки міг до Вас приєднатися! Понад усе я хотів би побути там на самоті, але, на жаль, деякі причини не дозволяють мені цього, хоча невдовзі це стане можливим для мене. Я повинен сказати, що для мене було б великою честю стати протектором [саме цієї] української землі — дай Боже, що я зможу колись ним стати!

Відому статтю в «Українському слові»345 я ще не отримав, і хочу Вас наполегливо попрохати, мені цю статтю прислати. Хліба я отримую вдосталь, навіть забагато, не знаю як Вам дякувати, мій добрий друже! Але, будь ласка, присилайте мені лише 2 хлібини, бо 4 — це забагато.

Я сповнений добрих надій, що все піде так, як ми хочемо. Будь ласка, прослідкуйте, щоб наші люди і надалі наполягали на відомому поділі, це дуже потрібно, всупереч всьому, я сповнений найкращих сподівань, бо хто хоче — той перемагає. Наразі я буду закінчувати, як щось новеньке дізнаюсь, то одразу Вам напишу. Ще раз дякую Вам від щирого серця за Вашу доброту. Залишаюся завжди вірний Вам та вірний моєму шановному народові, Ваш старий, щирий, вдячний та найвірніший

Вільгельм Габсбург.

P.S. Справа […] Раціборського, Красінського346 є дуже елегантна! Це справжні […]. Але якщо Вам це все ж таки вдасться, я одразу переговорю з цього приводу з ерцгерцогом.


предыдущая глава | Український патріот з династії Габсбургів | cледующая глава